У Київраді вирішили забути про “Генплан Черновецького” та змінити під себе “старий” Генплан

Читать на русском

Київрада скасувала своє скандальне рішення від 18 вересня 2008 року № 262/262 “Про розробку нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року” (так званий Генплан Черновецького) і дала відмашку розробці містобудівної документації “Внесення змін до Генерального плану міста Києва” (чинний, затверджений у 2002 році документ, який у КМДА і міськраді довгі роки безкарно ігнорували).

Таким чином керівництво столиці, попутно “поховавши” безглузді видатки минулих років, повернулось до більш законного процесу напрацювань змін у діючий Генплан – нарешті все ж визнали, що Генплани в Україні апріорі безстрокові. Скільки бюджетних коштів “з’їсть” цей новий процес, поки ще незрозуміло, можливо навіть, що більшу частину профінансують великі “будівельні ділки”. Одне спрогнозувати неважко – шкідливу хаотичну забудову Києва такий підхід не зупинить, бо за процес знов відповідають ті самі люди, а про необхідний моніторинг численних порушень чинного Генплану, щоб хоча б визначити і якось покарати винних, не йдеться.

Як стало відомо КВ, 11 квітня 2024 року столична міська рада прийняла рішення під назвою “Про невідкладні заходи забезпечення сталого розвитку м. Києва”.

Відповідний проєкт рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 року було подано на розгляд міських депутатів у порядку невідкладності відразу заступником голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петром Оленичем (на колажі в центрі ліворуч), директором Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександром Свистуновим (на колажі крайній праворуч) та начальником юридичного управління цього департаменту Віктором Коляденко. Очевидно, це така спроба розмити відповідальність. За затвердження цього документу у сесійній залі фактично без обговорення проголосували 67 депутатів.

Згідно з прийняим рішенням, замовником розробки документації по внесенню змін в чинний Генплан Києва визначено Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тепер ця структура займеться збором нових вихідних даних до проєкту “Внесення змін до Генерального плану міста Києва”, приготує пропозиції щодо джерел фінансування цього процесу та повинна буде визначити розробника відповідної містобудівної документації (підготувати та провести закупівлю відповідних послуг.- КВ).

Комунальна організація (КО) “Інститут Генерального плану м. Києва” (“Київгенплан”, є структурою, яка опікується збереженням матеріалів чинного Генплану Києва та виступала генпідрядником розробки “Генплану Черновецького”.- КВ), згідно зі вказаним рішенням Київради, повинна буде передати цьому розробнику всю необхідну документацію, включно з “матеріалами проєкту Генплану Києва” і низкою планів зонування столиці.

У свою чергу Департамент охорони культурної спадщини КМДА отримав завдання виступити замовником розроблення “науково-проєктної документації з визначення меж і режимів застосування історичних ареалів міста Києва”, запропонувати джерела фінансування такого розроблення, визначити очікувану вартість та самого розробника. Мова явно йде про режими забудови таких ареалів і багатостраждальний Історико-архітектурний опорний план (ІАОП, перелік об’єктів культурної спадщини, інформація про них та зони їх охорони), який повинен бути невід’ємною частиною Генплану.

Що цікаво, Київрада вирішила, що “оновлений Генплан” буде називатись простіше ніж раніше – “Генеральний план міста Києва”. Тобто, з назви “містобудівної конституції столиці” відразу вирішили прибрати питання “планування приміської зони” і рік його дії (при затвердженні Генплану у 2002 році, згідно вимог чинного на той час законодавства було вказано “до 2020 року”.- КВ). Якщо взяти до уваги, що скандальне рішення 2008 року “про розробку Генплану Черновецького” тепер вже скасовано, то про “розвиток Києва” мова теж вже йти не буде. Це, звісно, жарт – розвитком і так останні десятиліття “не пахло”.

Попутно Київрада скасувала і рішення від 20 березня 2012 року №69/8353 “Про розробку плану зонування території міста Києва”. З цією розробкою, як повідомляла КВ, у столичної влади теж були певні проблеми, включаючи неефективно витрачені кошти. Мабуть тому принцип “кінці у воду” без жодного звіту про виконання відповідного рішення, як і по питанню багаторічної розробки “нового Генплану”, вирішили застосувати і тут.

У пояснювальній записці до проєкту рішення №08/231-330/ПР від 4.03.2024 нарешті чорним по білому нарешті написано те, про що сотні разів писала КВ– згідно чинного законодавства, строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Тобто розробляти новий Генплан не було потреби – дуже схоже, що на Хрещатику, 36 просто хотіли освоїти фінансування, приховати від громадськості численні порушення чинного Генплану і врятувати винуватців цих порушень від покарання. В цій же записці сказано, що плани зонування окремих територій столиці з середини 2020 року можуть затверджуватись змінами в Генплан. Мабуть, тому окремі Плани зонування київська влада вирішила далі не розробляти, хоча бюджетні гроші на це раніше виділялись і витрачались.

Юридичного висновку до вказаного проєкту рішення на сайті Київради оприлюднено не було. Також на Хрещатику, 36 вирішили не знайомити громадськість з текстами адресованих містобудівному департаменту КМДА листів від ГУ СБУ у Києві (№51/1/3 -7320 від 16.10.2023) та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (№20542/30/10-23 від 21.11.2023), які формально і спонукали столичну владу почати розробляти зміни до чинного Генплану Києва, затвердженого в 2002 році.

Враховуючи, що в документі йдеться про пропозиції стосовно пошуку джерел фінансування розробки містобудівної документації “Внесення змін до Генерального плану міста Києва”, можна припустити, що в цьому питанні навіть зможуть спробувати зіграти в “інвестування з боку столичних забудовників”. Саме так, нагадаємо, розробляються останні роки майже усі Детальні плани територій (ДПТ) – їх розробку фінансує якась приватна компанія, яка зі своїми сателітами хоче порівняно законним шляхом забудувати якусь територію в місті, а попутно і легалізувати те, що вже було там побудовано відверто незаконно.

Як у Києві організовували містобудівний хаос

Нагадаймо, затвердження і реалізація рішення від 18 вересня 2008 року №262/262 “Про розробку нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року” завжди викликала сильну критику з боку окремих депутатів, юристів, архітекторів, експертів і громадських діячів. Розробників нового Генплану Києва відкрито називали злочинцями, а сам документ – аферою і засобом “дерибану” землі.

Ця афера розпочалася коли Київським міським головою і головою КМДА був Леонід Черновецький. У той час Віталій Кличко та його команда в Київраді проти цього боролися, але коли Кличко зайняв місце Черновецького про все це було забуто, а процес розробки нового Генплану пішов “по накатаній”.

Фактично команда Кличка таким чином очолила процес делегітимізації чинного Генплана. Це в першу чергу дозволило структурам КМДА і міськраді відмахуватися від необхідності виконувати його завдання в частині будівництва у столиці запланованого об’єму інженерної, дорожньої та соціальної інфраструктури. Наприклад, як у листопаді 2020 року інформувала КВ, якби керівництво міста не ігнорувало виконання чинного Генплану, то “троєщинці” та жителі Виноградаря давно б їздили на метро, довжина столичної підземки була б 112,7 км замість сьогоднішніх 67,7 км (наразі ця довжина фактично ще менше, враховуючи підтоплення тонелю метро між станціями метро “Либідська” та “Деміївська” явно через безконтрольну забудову.- КВ), а лівим берегом Києва вже б курсували поїзди окремої наземної гілки метро.

Друга вигода для профільних чиновників КМДА і міських депутатів – можливість в “ручному режимі” керувати забудовою Києва комерційними об’єктами (житлові комплекси, офісні і торгові центри), лобіюючи інтереси приватного капіталу і, ймовірно, маючи з цього чималий “корупційних зиск”.

Зрозуміла формула “будь-яке будівництво на території міста повинно відповідати положенням чинного Генплану” була остаточно зруйнована. Скориставшись тим, що скоро нібито з’явиться новий, сучасний і гарний Генплан Києва, в КМДА почали погоджувати будь-яку комерційну забудову там, де чинним Генпланом земля була заброньована під нові дорожні розв’язки, мости та тунелі, промислові та паркові зони, тощо. При цьому, всі ці порушення чинного Генплану, за інформацією КВ, почали нагло вносити в проєкт “Генплану Черновецького”. На цей же недороблений і постійно змінюючийся проєкт Генплану містобудівний департамент КМДА почав посилатися при розробці та погодженні ДПТ. Така містобудівна документація як ДПТ, згідно законодавства, повинна лише уточнювати і деталізувати положення чинного Генплану, але на Хрещатику, 36 про це воліють навіть не згадувати.

Таким же чином – з посиланням на не затверджений проєкт Генплану і вищезгадані, сумнівні ДПТ – у КМДА почали масово видавати численним інтересантам Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування їх комерційних забудов. Все це, у свою чергу, дозволило депутатській більшості Київради спокійно голосувати за землевідводи під будівництва чи реконструкції з порушенням функціонального та цільового призначення землі, попутно позбавляючи киян зелених зон, робочих місць, архітектурних і культурних пам’ятників, майбутніх шкіл та медзакладів тощо.

Експерти про відмову керівництва Києва від “Генплану Черновецького”

Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк:

“Чому вони [керівництво столиці] зараз вирішили піти не шляхом затвердження нового Генплану, а шляхом внесення змін до діючого? Все-таки новий Генплан – це занадто резонансна історія, до якої буде привернута увага всієї громадськості та експертного середовища – архітекторів, природоохоронців, пам’яткоохоронців. У такому випадку буде активне обговорення з критикою, багато звинувачень у злочинних намірах. “Пропхати” дерибанний проєкт Генплану, який, як відомо, вигідний лише забудовникам – це буде великий скандал. Тому вони зробили “хід конем”: внесли хитренький проєкт рішення, у назві якого навіть немає згадки про “новий” Генплан. Надалі вони зроблять якісь “тихенькі” громадські обговорення, відзвітуються про це десь у газеті і внесуть до чинного Генплану всі зміни, які захочуть. І під час війни ніхто навіть не зверне на це увагу. По суті це буде “новий” Генплан, тільки його так не називатимуть, хоча від “старого”, затвердженного у 2002 році Генплану там “каменя на камені не залишиться”. Думаю, буде приблизно так, як і за часів Черновецького – коли до чинного Генплану Київрадою було внесено понад 1 тис. змін, згідно з якими озеленені території перетворилися у території житлової та громадської забудови і т.д.”.

Київський юрист Дмитро Калько:

“Це все про забудову, яку керівництву Києва дуже подобається регулювати в ”ручному режимі”. Забудова – це єдина сфера столиці, у якій можна заробити дуже багато грошей і відразу, більше таких бізнесів у Києві, на жаль, немає. Відомо – якщо бізнес працює лише на короткостроковій перспективі, як у випадку зі столичними забудовниками, то це ознака корумпованої країни третього світу. Ми маємо справу з постійною адаптацією міста під вимоги приватних забудовників – нове рішення Київради в результаті навіть може надали їм додаткову можливість будувати там, де вони раніше не могли. По суті ж нічого не зміниться. У Київраді і КМДА продовжать змінювати містобудівну ситуацію, виходячи з перманентної зацікавленості і замовлень з боку певних осіб. Це є і буде надалі такий собі супермаркет, куди “забудовник-покупець” приходить за послугами, на наданні яких вигоду будуть отримувати у тому числі і ті, хто на Хрещатику, 36 “командують парадом”.

Член-кореспондент Української академії архітектури, ексзаступник начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Віктор Глеба:

“Дуже хочеться, щоб за неефективну політику – тобто, за даремні витрати бюджетних коштів на розробку нового Генплану – хтось поніс відповідальність. Свистунов є головним архітектором Києва з 2016 року, тому виникає питання: що ця людина робила в своєму кріслі. Він є замовником нового Генплану, тому він і тільки він відповідає за провал [розробки] цього документу. Фактично ж у Києві немає головного архітектора і немає містобудівної політики. Де звіт про виконання [рішення про розробку Генплану]? Немає. Їх усіх треба звільнити і найняти нову команду, яка працюватиме над містобудівною документацією. За моїми підрахунками, з 2016 року “Київгенплан” [перед погодженням столичною мерією МУО на проєктування] видав забудовникам близько 3 тис. листів в підтвердження того, що наміри забудови відповідають “майбутньому новому ще незатвердженому” Генплану. Виходить, що потрібно скасувати усі ці “містобуди” адже вони є недійсними? Мабуть, будівельний ринок наразі нервово “завис” – розпочалася нова ера безвідповідальності і ігнорування містобудівної документації”.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного, дуже не схоже, що столичная влада хоче навести лад у сфері містобудування, підпорядкувавши нарешті прийняття рішень щодо будівництва в місті офіційно затвердженим стратегічним планам (положення чинного Генплану.- КВ) та суспільному благу. Якщо б такі наміри мали місце, то рішення Київради по цьому питанню стосувались би в першу чергу моніторингу порушень чинного Генплану, щоб публічно зафіксувати поточну ситуацію і для початку хоча б відсторонити від виконання своїх обов’язків усіх посадових осіб, відповідальних за зухвале і необгрунтоване ігнорування “містобудівної конституції”.

У нашому ж випадку, ймовірно, усі ці численні порушення просто тихенько внесуть під керівництвом Олександра Свистунова в проєкт “Внесення змін до Генерального плану міста Києва” і врешті решт легалізують відповідним рішенням Київради.

При цьому, питання відповідальності за даремно витрачені на розробку нового Генплану кошти бюджету Києва, напевно, на Хрещатику, 36 теж ніхто ставити не буде. Наразі інформацію про точні розміри таких видатків у відкритих джерелах не знайти, але ще наприкінці 2019 року депутати Київради повідомляли, що на той час на розробку нового Генплану було витрачено близько 50 млн гривень, а у 2021-2023 роках планувалося витратити ще 9,4 млн гривень.