Нарешті прийнятий: Закон про мобілізацію чи про права людини
У четвер депутати проголосували законопроєкт про мобілізацію. Голоси "за" дали 283 народні депутати, проти 1, утримались 49. Проєкт проголосовано в редакції комітету, без норми про демобілізацію.
"Слуга Народу" дали 192 голоси, ЄС -0, "Батьківщина" - 2, Голос — 16, Платформа за мир – 18, "Відновлення" – 16, "За майбутнє" — 12, "Довіра" — 15, позафракційні — 12.
У середу Рада розглядала правки від депутатів опозиційних фракцій, але всі вони були провалені. В залі було не більше 40 депутатів. Розгляд тривав до 2 ночі.
Що зрештою лишилось від початкової версії законопроєкту і що він допоможе вирішити чи ні, розбирався Цензор.НЕТ.
Як Раду призначили бути поганими і чому зникла демобілізація
Як відомо, перший варіант тексту законопроєкт з’явився 25 грудня 2023 року і викликав хвилю обурення та переляку, адже його норми передбачали фінансові обмеження для ухилянтів та запровадження обов’язкового електронного кабінету для військових. Також в ньому були такі явно неконституційні норми як позбавлення поліцейських та прокурорів посад внаслідок їх мобілізації.
Після цього Міноборони ще раз переписало законопроєкт, і наприкінці січня проєкт затвердив Кабмін та передав до Ради.
У січні президент Володимир Зеленський в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD заявив, що очікує на ухвалення комплексного та справедливого закону про мобілізацію.
Зокрема, президент наголосив, що у мобілізації є важливий момент демобілізації.
"Багато хто відвоював, багато днів. Є люди, які всі 700 днів на полі бою. Я їм вдячний за захист нашої держави, як кожен українець. Але я вважаю, що вдячності від суспільства замало. Треба справедливі ротації, треба давати широкі відпустки", – заявив президент.
З березня над правками до законопроєкту працював комітет нацбезпеки.
До тексту, розробленого Міноборони, депутатами було подано більше 4 тисяч правок.
На початку березня депутати почали працювати над правками.
Член комітету, депутат від "Голосу" Сергій Рахманін розповів тоді Цензор.НЕТ, що цього разу комітет працював за новою схемою.
"Зазвичай апарат стоворює робочу групу, яка розбиває правки на ті, які підтримані комітетом, враховані чи частково враховані. Зараз ми самі як комітет стали робочою групою, розглянули, які пропозиції є до 16 блоків і внесли їх", — розповів депутат.
Після цього порівняльна таблиця була розіслана фракціям і вже було їх рішення, чи наполягати на своїх правках чи ні.
Наполягали. Замість прогнозованого тоді Рахманіним тижня розгляд в комітеті затягнувся ще на місяць.
Втім, ще на початку березня депутат спрогнозував, що в будь-якому разі цим законопроєктом будуть невдоволені.
Залишалось вибрати хто – ті, що вже третій рік на фронті чи потенційні мобілізовані.
Схоже, вирішили подобатись більшості.
Спочатку місяць депутати самі не могли визначитись з тим, за яким принципом демобілізовувати. Від початку йшлося про 36 місяців безперервної служби.
Але 9 квітня комітет виключив положення щодо демобілізації взагалі. Як повідомили депутати, ініціаторами виключення стали головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров.
Тепер ці норми будуть прописані окремим законопроєктом.
"Насправді, демобілізація неможлива в принципі. Якщо її дозволити, ми лишимось без армії. Всі це розуміють. В нас тільки одне питання до Міноборони і Генштабу: а навіщо ви це вписували? Ви ж найкраще знаєте, що це неможливо. Але ж тепер всі хороші, і тільки депутати — козли", — розповів Цензор.НЕТ один з депутатів.
За словами джерел видання, розуміння про те, що цю норму треба прибирати з законопроєкту було давно. "Проти демобілізації були і Залужний з Шапталою, тільки ніколи про це не говорили вголос, проти зараз всі військові чини", — каже співрозмовник видання.
Відтак депутати не хотіли брати вину на себе, що саме вони знесли цю норму. Тому Давид Арахамія придумав схему з "листами щастя" від Умєрова та Сирського.
Правку про демобілізацію зняли 227 голосами. Як зазначила депутатка ЄС, "допомогли" 2 депутати "Батьківщини".
"Депутати Абдуллін і Бондарьов разом з ОПЗЖ і Слугами дали голоси проти можливості демобілізації", — написала Геращенко.
Основи гуманізму
Що стосується власне норм про мобілізацію, то ще кілька тижнів тому стало зрозуміло, що законопроєкт буде значно гуманнішим ніж початкова версія.
"Це вже законопроєкт не про мобілізацію, а про права людини", — сказав один з депутатів – членів профільного комітету.
Які три мети мав би переслідувати цей законопроєкт?
-підсилити мобілізацію;
-покращити облік;
-дати певний мотиваційний пакет для тих, хто воює.
В результаті підсилити мобілізацію вдалось лише завдяки підписанню законопроєкту 9281 про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Депутати його ухвалили ще в травні минулого року, але весь цей час він був на підписі у президента.
Сам же законопроєкт про мобілізацію ніяких нових умов підсилення мобілізації не створює.
У початковій версії законопроєкту закладались доволі жорсткі норми обліку військовозобов’язаних.
Зокрема, там була обов’язкова реєстрація в електронному кабінеті військовозобов’язаних. В новій редакції така реєстрація є добровільною. Хочете — можете там за 60 днів оновити дані, хочете – ні.
Норми щодо обмеження переоформлення майна та блокування банківських рахунків прибрали.
Водночас після прийняття закону чоловіки віком від 18 до 60 років, які живуть за кордоном, не зможуть отримувати консульські послуги (зокрема оформити закордонний паспорт), якщо вони не оновили військово-облікові дані протягом 60 днів від набуття законом чинності.
Без актуальних даних закордонний паспорт не можна буде оформити не лише в консульствах, але й у закордонних філіях ДП Документ.
"Ми прекрасно розуміємо, що внаслідок цієї норми ніхто не повернеться, але ми хоча б зрозуміємо, скільки їх там є", — зазначив офрек один депутатів.
Не є великим секретом, що останнім часом кількість чоловіків за кордоном різко зросла.
Якщо військовозобов’язаний порушує вимоги, тепер ТЦК зможе звернутися до Нацполіції з вимогою про адміністративне затримання та доставлення його в ТЦК. Але якщо цього не станеться, протягом 5 днів йому мають направити повідомлення.
Тепер повістка направлена поштою вважатиметься врученою.
Крім того, крім ТЦК тепер посилену відповідальність за облік військовозобов’язаних нестиме місцева влада та підприємства.
Мотиваційний пакет і бронь помічників
Розуміючи, що їм доведеться бути цапами відбувайлами в історії з законопроєктом, депутати хотіли запропонуватити в законі мотиваційні норми. Але в останній момент основні з них були зняті.
Як повідомила Ірина Фріз:
-виключили норму про одноразову доплату у розмірі 70 тис. грн військовослужбовцям, які перебувають на "нулі";
-щомісячна виплата винагороди за особливості проходження служби у розмірі 10 тис. грн;
-фіксована плата за знищену техніку. Проте, за словами Фріз, встановили на рівні закону виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене (захоплене) озброєння.
"У нас же все хороше можуть робити лише президент і Кабмін, а все погане треба повісити на депутатів", — зазначив один з депутатів не під запис.
Тому замість норми закону депутати 11 квітня проголосували постанову, а її норми тепер має прописати і затвердити Кабмін.
Чи не найскладнішою було затвердження правок по особам з інвалідністю.
"З певними запобіжниками, але не порушуючи права громадян, в чіткій співпраці з громадськими об’єднаннями, встановлено норми до догляду за особами з інвалідністю І, II, III", — написала після голосування Фріз.
Водночас її колеги розповідають цю історію більш колоритно. "Ми ті норми раз 60 переголосовували. Тільки затвердимо, приходить МОЗ – все не так. Переписали, прийшов Мінсоц. Знову переписуємо. Далі починають іти спілки…", — розповідає депутат.
"Найгірше, що деякі норми, яких не було в порівняльній таблиці і ми за них не голосували на комітеті, з’явились уже в залі. Стосовно бронювання, звісно. Ми таблицю отримали в залі уже під час розгляду. І на якомусь етапі у нас червоніють телефони, бо дзвонять знайомі і проклинають. Бо там є правка про бронювання двох помічників. А ми такого не голосували", — обурюються депутати не під запис.
Що хорошого є в законопроєкті?
За словами Фріз, це можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з МОУ;
-додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки росіян розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів;
-час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
-щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
-право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тис. грн після першого року військової служби та ще 100 тис. грн після другого;
-військовослужбовцям їхнім дружинам / чоловікам НЕ нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
-право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень;
-врахування у вислугу років одного місяцю служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
-у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
-додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону із збереженням грошового забезпечення;
-розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів.
Власне саме останні норми і змусили багатьох депутатів підтримати законопроєкт, який вони навряд чи на одинці з собою назвуть хорошим.
"Якби його проголосували лише "Слуги", то це був би поганий знак Заходу, що немає єдності по такому важливому питанню. І водночас це був би хороший сигнал для росії", — сказав один з депутатів.
Водночас депутатів обурило, що міністр Умєров так і не взяв слова по законопроєкту. "Це він мав би виступати перед депутатами, а не Содоль, при всій повазі до командувача об’єднаних сил", — поділився роздумами один з депутатів.
Коментуючи ухвалене, депутатка від Голосу Соломія Бобровська зазначила, що, скоріше за все, через поведінку представників ТЦК та ВЛК депутатам доведеться вже скоро повернутись до перегляду норм законопроєкту.
Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ