Близький до Дональда Трампа мільярдер Ілон Маск розпочав справжню медійну війну проти ряду світових політиків. З чим пов'язані зухвалі дії Маска та які наслідки вони матимуть для нього – читайте в колонці журналіста РБК-Україна Романа Кота.
ЗМІСТ
Ілон Маск давно звик шокувати публіку, починаючи від появи у фільмах кіновсесвіту Marvel поряд з "Залізною людиною" Тоні Старком до порятунку дітей у Таїланді, які опинилися в пастці через затоплення. З перемогою Дональда Трампа на виборах у США Маск отримав ще більше простору для активності – вже в політиці.
За свідченням ряду американських ЗМІ, мільярдер буквально не відходить від Трампа і навіть оселився в його резиденції Мар-а-Лаго, причетний до ряду призначень та залучений до міжнародних переговорів. Зокрема, Маск був присутній під час телефонної розмови президента України Володимира Зеленського з Трампом.
Разом з Вівеком Рамасвамі, ще одним підприємцем, Маск очолить новостворений Департамент ефективності уряду в адміністрації Трампа. Завдання цього органу з одного боку – посилити спроможність США як держави, а з іншого – зламати американське "глибоке державо" з його механізмами стримування примх президента. Трамп ще під час свого першого терміну зіткнувся з ситуацією, коли багато його ініціатив просто затоптуються через бюрократію.
Але навіть на цьому фоні протягом останніх тижнів активність Маска вийшла на новий рівень.
28 грудня Ілон Маск опублікував гостьову статтю в шанованому німецькому виданні Welt am Sonntag, де прямо і відкрито виступив на підтримку ультраправої, за багатьма оцінками, навіть неонацистської партії "Альтернатива для Німеччини". У країні 23 лютого відбудуться парламентські вибори, тому заяви Маска в німецькому політикумі однозначно сприйняли як втручання в демократичний процес.
Далі – більше. Скандал розвивається як снігова куля. Різкі заяви німецьких та європейських політиків породжують ще більш різкі заяви самого Маска у відповідь. Він вже встиг назвати президента Німеччини Штайнмайера "тираном", а канцлера Шольца – "некомпетентним дурнем", який повинен "піти у відставку негайно".
Паралельно Маск веде наступ в Великій Британії. Там його фаворити – популістська партія Reform UK ("Реформувати Об'єднане Королівство") на чолі з Найджелом Фараджем. Хоча в Великій Британії вибори відбулися лише нещодавно, однак переможці – партія лейбористів – вже зіткнулися з катастрофічним обвалом рейтингів. У країні постійно виникають кризові ситуації, які Маск жорстко коментує.
Але навіть тут мільярдер вийшов на новий рівень, прямо атакуючи прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. Причина – давній скандал навколо розслідування діяльності емігрантських банд, які домагалися дітей на початку 2000-х. Справи розглядалися в часи, коли Стармер був генеральним прокурором. 1 січня стало відомо, що вже зараз уряд відмовився від проведення національного розслідування подібних випадків у місті Олдем, заявивши, що місцева рада повинна сама прийняти це рішення.
Після цього Маска прорвало цілою низкою твітів, в яких він назвав Стармера "співучасником зґвалтування Британії". Коли ж навіть Фараджу здалося, що це занадто, Маск написав, що партії Reform UK потрібен інший лідер.
Дісталося від Маска не лише європейським лідерам. Маск творчо розвинув тролінг Трампа щодо приєднання Канади до США. Прем'єр-міністр країни Джастін Трюдо написав у Х, що немає жодних шансів на те, що Канада стане частиною США. У відповідь Маск назвав Трюдо "дівчинкою".
Залишається відкритим питання: до якої міри заяви Маска – його власна ініціатива, або вони погоджені з Трампом. Врешті-решт, сам обраний президент США робить не менш резонансні заяви про плани придбати Гренландію та приєднати Канаду. Однак, все це для Маска рано чи пізно може зіграти злу шутку.
В світовій історії є достатньо прикладів, коли наближені до першої особи "придворні" вважали, що зловили удачу за хвіст. У Франції за часів Людовика XIV це був суперинтендант фінансів Ніколя Фуке. Проте, після моменту слави його заарештували, і він став одним з прообразів "Залізної маски". У сучасній історії – президент Південної Кореї Пак Кин Хе та її подруга Чхве Сун Соль. Обидві були засуджені за корупцію в 2018 році.
Слід згадати і українську політику (з певними зауваженнями, звісно) – Андрій Богдан та Ігор Коломойський за часів Зеленського або Дмитро Табачник за часів Кучми. Хтось з них просто вилетів з орбіти, хтось закінчив досить погано.
Врешті-решт, і у самого Трампа був досвід взаємодії зі Стівеном Бенноном під час першого президентського терміну. Будучи головою ультраправого видання Breitbart News, яке одне з небагатьох підтримувало Трампа, Беннон швидко увійшов до кола наближених до президента США. Так само як Маск, він намагався працювати з європейськими популістами, але досить швидко програв у кулуарній боротьбі.
Вирішальними в падінні всіх цих діячів були конфлікти з іншими групами в оточенні глави держави та недооцінка особливостей психології першої особи. Ознаки того, що ситуація повторюється і з Маском, вже є. Як зазначає NBC News, надмірна актив